Сіль гімалайська чорна Преміум "Едемський Сад", 150 г

Чорна сіль — це неочищена натуральна сіль, яку добувають із вулканічних порід. Більшість таких місць проживання виявлені на сірих озерах Індії та Пакистану. За місцем видобутку її називають гімалайською. Суха дрібнокристалічна приправа має ніжно-рожевий колір, а стикаючись із вологою темніє — звідси й назва «чорна сіль».

Основним мінеральним складником є хлорид натрію. Завдяки йому приправлена солоний смак. Але концентрація його нижча, ніж у кухонному різновиді. Рожевим відтінком нагороджує сульфід заліза. Наявність у складі чорної солі сірководню забезпечує характерний запах і надає кислуватий присмак, що схожий на відварний жовток. До того ж вона є джерелом і необхідних організму елементів, як-от кальцій, йод магній, калий.

Калорийность

Чорна сіль практично не містить білків, жирів і вуглеводів, а енергетична цінність — 5 кКал.

Корисні властивості

Гімалайська сіль широко поширена в індійській традиційній медицині — аюрведі. В Індії вона наявна в аптечці майже в кожній родині. Вона сприятливо впливає на:

• перистальтику кишківника, сприяє зняттю та профілактиці закрепів, підсилює апетит;
• травлення подібно до ферментів, які відповідають за перетравлення їжі, запобігаючи метеоризму та печії;
• діяльність головного мозку;
• роботу зорового апарату;
• водно-сольовий баланс, тому що, на відміну від кухонного та морського різновиду, не затримує рідину в організмі;
• регенерацію клітин, сприяючи омолодженню організму;
• психологічна рівновага людини;
• циркуляцію лімфи та крові.

Чорною сіллю рекомендується замінювати кухонну людям у разі:

• артеріальний гіпертонії (за меншої кількості в ній натрію, який, потрапляючи в кров, підвищує тиск);
• хвороби опорно-рухової системи (подагри, ревматизму, артриту);
• захворювань сечостатевої системи;
• важких отруєнь для усунення наслідків, зокрема у разі похмільного синдрому;
• розладів травної системи;
• ослабленні імунітету, симптомів хронічної втоми, порушень сну;
• ендокринних хвороб (осипання, безпліддя, мастопатії);
• хвороб носогорла та порожнини рота (пародонтозу, ангіні, зубного болю).

До того ж гімалайську сіль можна застосовувати зовнішньо під час укусів комах (присипати намочену водою ділянку) і хвороби шкіри: псоріазі, герпесу (змочувати шкіру сольовим розчином).

Сфери застосування чорної солі:

• профілактика та лікування безлічі захворювань, очищення організму від шлаків за допомогою сольових ванн, полоскань, компресів, інгаляцій;
• кулінарія: надає стравам особливого смаку;
• іонізація повітря для запобігання респіраторним хворобам;
• як дезодорант (просто змочити відповідні ділянки тіла сольовим розчином), позаяк сіль не допускає розмноження бактерій і водночас набагато безпечніше сучасних дезодорантів;
• після гоління: розчин знімає почервоніння й заспокоює подразнену шкіру.